Ча Відже уважно прислухався до звуків на іншому кінці лінії. Крізь шипіння до нього долинув слабкий, болісний стогін. Це був Сайон? Зціпивши зуби, він грубо провів рукою по волоссю, скуйовдивши його ще дужче, й, кинувши різкий погляд на молодшого Скумбрію, показав йому великим пальцем у бік дверей. Витріщивши на нього очі, Скумбрія ткнув у себе пальцем, а потім, схоже, змирившись зі своєю участю, легко знизав плечима.

— Виїжджаю просто зараз. Напиши мені загальну ситуацію.

Бе Вонву тільки і зміг, що кілька разів повторити «Так, так», перш ніж покласти слухавку. Ча Відже нервово постукував ногою об підлогу. Хіба на сьогодні вони вже не мали закінчити? Що могло раптом піти не так? Нова хвиля кінця? Він хруснув пальцями й глянув на Скумбрій.

— Останнім часом нічого дивного не помічали?

— Дивного? Наприклад?

— Будь-що.

— Та нічого, чесно кажучи. Про те, що Прометей збирає цивільних, директорка й гільдії вже знають, тож це не новина… Ну, хіба що кашель? Але ж зараз усі на межі. Може, то просто вірус якийсь гуляє містом.

— …

— Я б узагалі сказав, що це звичайна застуда.

— …

— Та і Прометей не став би влаштовувати біотерор. Якби й так, то вони б по пробуджених били, а не по цивільних, хіба ні? — молодший Скумбрія крутнув ручку між пальцями.

Ча Відже хотів би в це вірити. Кашель — справа звична, та й інфекції куди швидше поширювалися у замкнених приміщеннях. Однак в якийсь момент кінчики пальців стали зовсім холодними, і десь під шкірою його все ніяк не полишало тривожне передчуття. Ча Відже потер шию, спершу обережно, потім грубіше, аж поки не почав дряпати шкіру нігтями.

— Припиніть, хьонніме! Ви ж себе зараз пораните, — Скумбрія різко схопив його за руку.

— …Ах.

Ча Відже прибрав руку й глянув на пальці. Почервонілі кінчики пекли, та чомусь відчув він це лише зараз. Розгублено кліпнувши очима, Ча Відже прикусив нижню губу. Як добре, що маска приховує його обличчя.

— …Просто відвези мене до Інчхону. Якнайшвидше, — коротко кивнув він.

Наступного разу він витрясе з Хон Йесона пару екстрених кнопок для втечі. Скумбрія тим часом щось прошепотів братові, а потім дістав із інвентарю ключі й змахнув ними.

— Доправлю цілим і неушкодженим. А ви, може, після всього цього таки задумаєтеся над отриманням посвідчення водія?

— Подумаю над цим, — розсіяно кивнув Ча Відже.