Схоже, лідер гільдії не збирався відступати, доки не почує нормальну відповідь. От чому він мав повернутися саме зараз?! Усе тепло, яке Кан Чісу щойно відчула, зникло в одну мить.

— J кинувся просто в роззявлену пащу монстра. Він прослизнув усередину настільки швидко, що ніхто й оком змигнути не встиг. Після цього я зв'язалася з Бюро управління розломами й попросила їх схопити монстра живцем, але нічого більше ми вдіяти не змогли. Мені зателефонували з приводу цього якраз тоді, коли я розбиралася з черговими витівками Прометея, — міцно заплющивши очі, випалила вона.

Лі Сайон кивнув, натякаючи на те, що вона може продовжити, тож Кан Чісу вказала на вируючу Білу діру в небі.

— Як бачите, вони знову створили для нас цілу купу проблем. Наразі гільдія Падо ледве встигає закривати розломи, які відкриваються по всьому місту. Романтичний провідник разом із урядом евакуюють цивільних, а Со Мінґі кудись утягнув тімлід Юн.

— Як давно J там?

— Дайте подумати… Хвилин двадцять, може.

Усього двадцять хвилин. Різниця буквально в одну волосину. Якби він повернувся трохи раніше, то міг би встигнути. Лі Сайон швидко прокрутив у голові все, що йому розповіла Кан Чісу, а потім запитав:

— А що там із Прометеєм?

— Кажуть, вони знову провели якийсь ритуал. Змусили його розплющити свої очі чи як їх там, хоча час іще не настав. Через це всюди відкриваються портали, утворюються розломи, люди мутують… Словом, іще той дурдом.

— …

— Тому нам конче треба щось із цим робити. До того ж, як я чула, за всім цим стоїть Меттью…

— Ану цить, мала! Не патякай, якщо не знаєш напевно.

— Яй! —  Кан Чісу схопилася за голову, куди їй щойно прилетіло, і невдоволено забурчала: — Та що вже не так?! Якщо так сказала онні Ганібі, значить, це чиста правда.

— До речі, а де вона?

— Пішла Меттью прикінчити наче.

Лі Сайон ледь насупився. У попередньому світі Прометея взагалі не існувало, Меттью загинув, рятуючи людей. То що ж стало аномалією в цьому світі?

Вісім років без J.

— …

Невже відсутність лише однієї людини могла настільки перекроїти світ? І все ж це мало сенс. Його власне життя свого часу так само перевернулося з ніг на голову завдяки Ча Відже. У голові Лі Сайона промайнули два варіанти: піти за Ча Відже чи вирушити за Ганібі до лігва Прометея. Але насправді вибирати не було з чого, бо шальки терезів завжди схилялися в бік Ча Відже. Завжди.

Тож залишалося лише простежити за ходом його думок.