Серед безперервно мінливих картин раптом промайнуло каштанове волосся. Юн Ґьоль щодуху бігла вперед. Із рації, яку вона міцно стискала тремтячою рукою, линув спотворений голос якогось мисливця з Бюро управління пробудженими:
— …Надійшло повідомлення про утворення порталу на спортивному майданчику жіночої старшої школи Себьом. Інформацію передав заступник директора. Просимо першочергово направити туди підкріплення…
— …Наразі немає жодної групи, яка могла б негайно туди вирушити…
Юн Ґьоль промчала крізь ворота. Учні та їхні родини використовували спортивний зал як укриття, адже школи мали вищий пріоритет під час евакуації, ніж інші укриття, тому люди насамперед збиралися саме там. Хоч вона вже ледь трималася на ногах і мало не падала на кожному кроці, та все одно продовжувала бігти до спортзалу.
— Дайон! Мінджі! — міцно стиснувши рацію, закричала вона.
Аж раптом вона завмерла. Над спортивним майданчиком розійшлася величезна тріщина, а вже за мить з розлому почало виповзати щось велике й біле — гігантський монстр, що видав пронизливий, моторошний вереск. Одна його пазуриста лапа схопила повітря, проштовхуючи голову крізь тріщину. Її ноги нестримно затремтіли.
— Ґьоль! Чому ти досі там?! Швидше всередину! — з вікна спортзалу долинув переляканий голос.
Це був голос учительки. Юн Ґьоль міцно стиснула кулаки й витягла розкладний кийок, який їй видали в бюро.
Клац!
Із металевим звуком він розклався на всю довжину.
— Усе гаразд… — перевівши подих, тихо прошепотіла вона, а тоді, поклавши руку на серце, продовжила: — Треба лише протриматися до приходу підкріплення… Я зможу… Я пройшла базову підготовку, я S-ранг… Усе буде добре. Я впораюся.
КІ-І-І-ІЕК!
Вереск монстра струснув землю, і Юн Ґьоль підняла голову. За скельцями окулярів її очі спалахнули золотом, а тоді вона кинулася просто назустріч монстру, що вибирався з розлому.
Юн Ґьоль.
Пісок, що сковував ноги Ча Відже, розсипався на порох.
— Та що це, в біса, за тварюка!..
Повалені на землю мисливці, кашляючи кров'ю, з усіх сил намагалися звестися на ноги. Прямісінько перед ними височів монстр із крокодилячою головою та тілом кенгуру, який тримав у лапах уламком стовпа електропередач, а за мить, заревівши, кинувся вперед.
І саме тоді…