— І чому Ви настільки добрі сьогодні до мене?

Ча Відже підняв голову й зустрівся поглядом із фіалковими очима. Попри легку усмішку, в його погляді відчувався холод.

[Покерфейс (B) активовано.]

Божевільний якийсь… І до того ж надзвичайно проникливий.

На щастя, Покерфейс на цей раз вчасно активувався сам по собі. Під незворушною маскою Ча Відже дещо мимоволі запідозрив.Чи знав Лі Сайона усе й спеціально зачепив цю тему? Чи, можливо, підказав це йому сам же Нам Вуджін? Адже вони, як-не-як, співпрацювали.

Втім Ча Відже швидко відкинув свої підозри. Тоді Нам Вуджін через власні мотиви просто спостерігав за ним, розповідаючи історію Лі Сайона.

Раптова поява партнера лідера гільдії Падо мала б викликати щонайменше підозри з його боку, проте у Нам Вуджіна не виникло жодних питань чи сумнівів з приводу його особи — здавалося, він зовсім не був зацікавлений у загадковій людині, що зʼявилась нізвідки та й до того ж мала гарні навички. Погляд білих очей, що, здавалося, пронизував саму сутність Ча Відже…

…Неначе просто зважував мою цінність.

Ча Відже беззвучно ковтнув. Хоч це мало бути винагородою за велику кількість зразків наркотиків, проте ці два чорних квитки могли означати, що він пройшов якесь випробування чи відповідав певним критеріям Нам Вуджіна.

Цей чоловік здавався людиною, спраглою до нових знань й істин. Отже, він мусив проаналізувати Ча Відже, який взявся нізвідки. Проте лише швидкого спостереження було недостатньо, аби назвати це новими «знаннями».

Якщо він справді був ученим за своєю природою, то не став би класти «незакінчену книгу» на поличку своєї бібліотеки. Якщо це припущення було правильним, Нам Вуджін не згадав би про їхню приватну розмову Лі Сайону.

Тож, швидше за все, цей хлоп просто мав надто гарну інтуїцію.

Зрештою його реакція була спричинена зміною в поведінці Ча Відже, але хіба варто було так насторожено ставитися до цього? Усього лише трохи м’якше відношення — і він уже викликав підозри? Ча Відже не встиг це усвідомити, як його погляд зустрівся з ледь примруженими очима Лі Сайона, що, здавалося, мовчки питали: «З якого дива Ви почали пропонувати мені щось подібне?»

Хіба не іронічно, що людина, яка повісила на нього такий ярлик, сама ж і виявилася настільки недовірливою? Ча Відже був приголомшений цим, але вирішив удавати невинного.

— Що ти маєш на увазі під «добрі»? Що я такого встиг зробити?

— Оце.

Лі Сайон легенько підштовхнув паперовий стаканчик.

Оце?

Ча Відже почергово поглянув на паперовий стакан і на Лі Сайона, насупившись. Якщо він вважав, що просто приготування місугару — це вже прояв доброти, то наскільки ж низьким був поріг чуйності для нього?

Ча Відже вже збирався відрізати, але, помітивши вираз обличчя Лі Сайона, зупинився. Його тонкі риси обличчя і справді були сповнені підозри.