— Тож, зараз перейду до самого звіту.

Со Мінґі невимушено заговорив, не заглядаючи у свої нотатки:

— Спершу дослідницька група повторно проаналізувала всі дані з пристроїв вимірювання розломів уздовж узбережжя, де з’явився Західний розлом. Більшість показників залишалися стабільними і без суттєвих змін. Не було жодного сплеску в графіку під час спроб відкриття розлому.

— …

— Однак приблизно шість місяців тому був один день, коли показники були аномально низькими.

— Низькими?

Слайд змінився, і перед очима Лі Сайона з’явився графік із зафіксованими показниками. Серед рівних стовпців один виділявся помітним спадом.

— Так. Як Ви знаєте, високі показники свідчать про підвищену ймовірність утворення розлому. Але таке зниження зафіксоване вперше… Ми навіть проконсультувалися з розробником пристрою, але так і не отримали конкретної відповіді.

— Тобто такого ще не траплялося?

— Саме так.

Наступною ж була фотографія J у чорній масці. Це було єдине офіційне зображення, яке залишилося. Інші ж можна було дістати тільки з відеозаписів. Лі Сайон провів пальцем по масці, а потім швидко перегорнув звіт Со Мінґі.

Розлом Західного моря: повторне відкриття не зафіксоване. Дослідження щодо повторного відкриття закритих розломів не дало результатів. Жодного підозрюваного, який міг би бути J, не було знайдено.

Підсумовуючи довгі речення — жодних результатів. Він грубо прогорнув звіт нижче.

[Підтверджено створення пошукової команди у Бюро управління пробудженими.]

— Пошукова група від бюро. Ходять чутки, що Ґю-ґю нею керує, — пробурмотів Лі Сайон.

— А, так. Це правда, — коротко кивнув Со Мінґі. — Я перевірив це. Директорка Гам Сокйон і справді передала це завдання йому. Через тиждень після оновлення рейтингу ми отримали інформацію, що він таємно в’їхав до Кореї.

П’ятий номер у рейтингу Кореї, Ґю-ґю. Справжнє ім’я — Бан Ґюмін. Незважаючи на те, що він був пробудженим S-рангу, він так і не приєднався до жодної організації, обравши життя вільного мисливця, що мандрує світом. Уряд, звісно же, прагнув за будь-яку ціну залишити S-ранг у країні, але Бан Ґюмін знаходив способи вислизнути кожного разу.

Було лише дві причини, через які він міг повернутися до Кореї: або клієнт, або ціль його замовлення перебували в країні. Або ж… Наближався Новий рік. Бан Ґюмін щороку приїжджав, щоб поїсти ттоккук, ніби намагаючись довести таким чином, що він кореєць.

Со Мінґі швидко продовжив:

— Після складання запитань для Кваліфікаційного мисливського іспиту Ґю-ґю так і не залишив країну і досі перебуває в Кореї.